Як часто можна почути вислів «батьки – не ті, хто народили, а ті, хто виховали». І дійсно, кровний зв’язок ніколи не гарантує міцної відданості, та батьківської любові. На жаль, у законодавстві з цього приводу є певні обмеження.
Саме з цієї причини до Громадської організації «Подільська правова ліга» звернувся чоловік зі статусом внутрішньо переміщеної особи, який являється учасником бойових дій. Вказаний громадянин проживає уже декілька років однією сім’єю зі своєю дружиною, спільною дитиною, та ще двома дітьми від першого шлюбу дружини. Павло Олександрович прийняв дітей як своїх рідних, та виховує їх належним чином.
Згідно із законодавством, учасник бойових дій отримує пільги, але зазначено, що дія закону поширюється також на членів сім’ї.
Проблема громадянина полягала у тому, що Управління праці, та соціального захисту населення відмовило йому у проханні включити до його персональної облікової картки дітей від першого шлюбу його жінки. Відмова грунтувалась на тому, що позивач не надав документів, які підтверджують ступінь родинних відносин між ним, та дітьми.
Таким чином, суб’єкт владних повноважень утискав права як дітей, так і учасника бойових дій. Завдяки допомозі виконавчого директора ГО «Подільська правова ліга» Анастасії Площинської, Павло Олександрович отримав кваліфіковану допомогу у вирішенні свого питання.
До моменту звернення чоловік звертався зі своєю дилемою до Департаменту соціального захисту населення, де він також отримав відмову. Навіть при наявності посвідчення багатодітної сім’ї, що підтверджує їх спільне проживання, проблема не зрушила з місця. Згідно із законодавством, пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій, та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла.
Але, не зважаючи на це, уповноважені особи не розглядають Павла Олександровича з дружиною, та дітьми, як сім’ю, хоч у Кодексі і передбачено визначення, що сім’ю складають особи, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права, та обов’язки.
Сімейним законодавством передбачені також права та обов’язки, які виникають між вітчимом, та пасинком, а тому герой, який звернувся до нашої організації, вважає своїх пасинка, та падчерку повноцінними членами сім’ї.
Отже, своїми діями владні особи порушують інтереси та права осіб, у тому числі і дітей. А також, відповідно до Конвенції про права дитини, незалежно від органу розгляду справи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. (4)
Таким чином, ця історія торкнулась ще й прав дітей. І тому неправильним, та незаконним є рішення владного органу. Адже сім’я – це не лише назва, або спільне прізвище, головне це - родинні міцні відносини, взаємні права та побут.
Досліджуючи спірні правовідносини, юристи ППЛ виходили наступного:
1. Згідно висновку Конституційного Суду України від 03.06.1999 у справі №1-8/99 №5-рп/99 під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, що перебуває з суб'єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем.
2. Відповідно до пунктів 4, 5 статті 12 Закону України "Про правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема: 4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
3. Згідно пункту 22 частини 2 статті 12 Закону України "Про правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
4. При цьому, засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права та обов'язки батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначені Сімейним кодексом України.
5. Відповідно до частини 2 статті 2 Сімейного кодексу України, він регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.
6. Згідно частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З вищевикладених норм вбачається, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно статті 268 СК України, вітчим зобов'язаний утримувати неповнолітнього пасинка, який з ним проживає.
У даному випадку, зібраними матеріалами у справі підтверджено факт сумісного проживання позивача та його пасинка та падчерки.
Більш того, Закон України "Про правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є спеціальним законом у межах спільних правовідносин, яким встановлено розмір пільг щодо плати за користування комунальними послугами та коло осіб на які вони поширюються, зокрема на учасника бойових дій та його сім'ю, без зазначення будь-яких виключень.
Як бачимо, у нас є усі законні підстави для того аби звернутись до суду з вимогою визнати протиправною відмову у наданні пільг на житлово-комунальні послуги, як члену сім'ї учасника бойових дій та зобов'язати включити інформацію відносно падчерки та пасинка до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як члена сім'ї учасника бойових дій.